Хлєбік Юлія Володимирівна,
учитель вищої категорії ( “старший учитель” ) ліцею “ ЕКО ” № 198.
16 років працюю в галузі освіти.
Своїм педагогічним кредо вважаю слова поета Івана Драча:
Нема жахливішої роботи, ніж учительська,
Нема виснажливішої роботи, ніж учительська,
Де нерви паляться, мов хмиз сухий,
Де серце рветься в шепоті і чаді.
Але нема щасливішої долі,
Коли людина з Твоїх рук, Учителю,
Іде у світ – на краплю світ людніє!
Працюю над темою “ Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності та діяльнісного підходу при вивченні української мови та літератури шляхом особистісно зорієнтованого навчання”.
«Вчителеві треба бути таким, яким він хоче бачити своїх вихованців»,- вважав
К. Ушинський. Тому для себе ставлю високі педагогічні критерії педагогічної майстерності: гуманність, науковість, педагогічну доцільність, результативність, демократичність, творчість.
Все ж таки найголовнішим учитель повинен ставити любов до учня. Про це висловився В.Сухомлинський так: «Любов до дитини – плоть і кров вихователя як сили, здатної впливати на духовний світ людини. Педагог без любові до дитини – все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору». Йдеться про мудру й вимогливу любов, що показує шляхи рішення проблем і надає саме школяреві обирати свій власний.
Ще однією важливою характеристикою є мовна культура. Завдяки простоті, емоційності, яскравості, точності, ясності, інтонаційній різноманітності, постановці голосу здійснюється безпосередній вплив на учня. З дітьми треба розмовляти так, щоб вони відчували в мові волю, душу, культуру.
Отже, це мій погляд на пріоритети у досягненні педагогічної майстерності з найкращим інструментом – високо фаховим викладанням української мови та літератури.
Соціальні мережі